Інформаційно-комп'ютерні технології увійшли в наше життя швидкими темпами. Вони активно впливають на процес навчання і виховання учнів, так як змінюють систему передавання знань і методи навчання. В умовах сьогодення розвивається дистанційне навчання. Але разом з перевагами дистанційного навчання такими як-доступність, мобільність, навчання у звичній, спокійній обстановці є й ряд недоліків…Діти велику кількість часу проводять з гаджетами. Не всі використовують їх для навчання. Великий відсоток дітей проводять час в соціальних мережах, чатах, граються в ігри чи проводять час за переглядом фільмів та різноманітних відео з елементами жорстокості. Вченими доведено, що надмірне користування інтернетом викликає депресію, стрес, агресію. А разом з цим з'являються такі явища як кібербуллінг та кібермоббінг. Вчителі на уроках інформатики навчають діток правильно використовувати свій час, працювати в інтернеті, спілкуватися, розпізнавати правдиву та оманливу інформацію. Старшокласникам потрібно пояснити, що цькування в соцмережах - це зовсім не забавки, а серйозне порушення прав інших, яке може закінчитися притягуванням до відповідальності. Потрібно допомогти дітям зрозуміти, що своїми вчинками вони можуть призвести до непоправних наслідків.

Подолати кібербулінг можна тільки спільними зусиллями з батьками. Потрібно бути уважними до своїх дітей.

Якщо дитина потерпає від знущань кібербулера, їй буде дуже складно зізнатися у цьому батькам чи ще комусь тому, що не завжди дорослі розуміють значущість проблеми та приділяють достатньо часу спілкуванню вдома. Просто закрити свою сторінку в соціальній мережі чи вийти з чату проблему не вирішить. Психологічно дитина буде потерпати від приниження, висміювання іншими учнями в реальному житті.

З метою попередження кібербулінгу у школах потрібно проводити різні виховні заходи, зустрічі з працівниками поліції, психологом. Також проводити роботу з батьками щодо батьківського контролю роботи дітей в інтернеті, відслідковування дитячої он-лайн поведінки, налагодження здорових стосунків з дитиною.

У школах необхідно періодично проводити анонімні опитування дітей щодо спілкування в інтернеті та в реальному житті. Спостерігати за поведінкою учнів на уроках і перервах. Звертати особливу увагу на невпевнених в собі дітей, з низькою самооцінкою, на стривожених і пригнічених дітей, фізично слабших за свої однолітків, які можуть потерпати від цькування та втрачають інтерес до навчання або починаю навчатись набагато гірше, ніж зазвичай, пропускати заняття без поважної причини. А також на агресивних учнів, лідерів, які самостверджуються за рахунок своїх однокласників та дозволяють собі проявляти агресію щодо вчителів. Для того щоб своєчасно розпізнати проблему кібербулінгу і допомогти дитині вчителі і батька повинні бути уважними до дітей і реагувати на зміни в їх поведінці. Створювати доброзичливі і довірливі відносини як в школі, класі так і в сім'ї. Дізнаватись в яких соціальних мережах спілкується дитина, в які спільноти входить, з ким товаришує, в які ігри грає. Допомогти дитині, за потреби, налаштувати свою особисту сторінку. В Instagram та Facebook встановити налаштування штучного інтелекту щоб дитина не отримувала повідомлення чи коментарі, які несуть негатив. Програми для миттєвого обміну повідомленнями, мають можливість тимчасового відключення, можна заблокувати отримання повідомлень з певних адрес, навіть змінити телефонний номер. Методів боротьби з кібербулінгом є багато, але головне виховувати дітей так, щоб вони були доброзичливими, толерантними, здатними прийти на допомогу та співпереживати. . Для подолання кібербулінгу і кібермоббінгу необхідна співпраця батьків, педагогів і психологів, яка буде найефективнішою, якщо зусилля зосередити на профілактиці.