ХХІ століття характеризується стрімким розвитком інформаційно-комунікаційних технологій. Інтернет та необмежений доступ до інформації є невід'ємною частиною людського життя.

Всесвітня мережа використовується молоддю щодня для навчання, спілкування та розваг. Життя підлітків та дорослих вирує в соціальних мережах, віртуальному світі. Там вони самовиражаються, спілкуються, товаришують та навіть закохуються. Але вміщаючи в себе великий інформаційний, навчальний та розважальний контент, Інтернет може бути небезпечним та становити загрозу.

Термін «кібербуллінг» походить з англійської мови, його створено поєднанням двох слів: кібер (віртуальне комп'ютерне середовище) і буллінг (походить від англ. bull - бугай, бик, а в переносному значенні - дуже велика, сильна чи агресивна персона)[1, стор.2].

Кібербулінг та кібермоббінг - це новітні форми агресії, головною метою яких є приниження людини, її честі та гідності в середовищі глобальної мережі Інтернет.

Перші випадки віртуальної агресивної поведінки користувачів зафіксували в Європі та Америці. Таких людей прийнято називати кібербулерами. Вони надсилають повідомлення з погрозами у соцмережах, розповсюджують персональні дані про людей та створюють «фейкові» сторінки. Такого злодія практично неможливо знайти та покарати, сховатись чи захиститись. В Україні це явище тільки набирає обертів.

Людська агресія, як фізична, так і вербальна, є поведінкою людини, спрямованої на пошкодження чи зруйнування. Якщо агресія виявляється в найбільш екстремальній і неприпустимій формі, вона переростає у насильство. Ця негативна риса характеру виражається у ворожому ставленні людини до інших людей, до тварин, до навколишнього світу. Дії такої людини та її ставлення до навколишнього світу не є необхідністю самооборони та захисту інших людей. Агресивна поведінка людини може бути як вродженою, так і набутою[2, стор. 5].

Насилля та агресія реального світу переходить у віртуальний. Головне завдання в подоланні цього явища - контроль віртуального середовища дітей.

Для запобігання явищ кібербулінгу серед молоді педагогам потрібно проводити виховні бесіди з учнями, надавати практичні поради батькам. Навчити підлітків аналізувати інформацію, захищати свої сторінки в соціальних мережах. Проводити корекційні заходи психологом та соціальним педагогом з метою подолання агресії серед дітей. На допомогу також приходять активний спосіб життя, заняття спортом, хобі, переосмислення самого себе, позитивного ставлення до навколишнього середовища[3, стор.4].

Педагогам потрібно бути уважними до дітей, слухати їх, навчати підлітків використовувати програми для захисту від інформаційних загроз, безпечними пошуковими системами.

Література

1. Кочан І. Слова з компонентом кібер- у сучасній українській мові / І. Кочан // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. - 2016. - Вип. 63. - С. 279. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlnu_fil_2016_63_32.

2. Найдьонова Л.А. Кібербулінг або агресія в інтернеті: способи розпізнання і захист дитини / Л.А.Найдьонова // Методичні рекомендації / Серія: На допомогу вчителю. Вип. 4. – К., 2011. – С.7.

3. Лубенець І. «Кібернасильство (кібербулінг) серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів» / Національний юридичний журнал: теорія і практика; Що таке кібербулінг? Інтернет-тролінг і кібербулінг [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://howtoukr.ru/internet/79565-shho-take-kiberbulingu-internet-troling-i.html

Булінг [Електронний ресурс]. – Режим доступу : stopbullying.com.ua